Конспект уроку з історії України у 7 класі

Київська держава Ярослава Мудрого.

« Руська правда». Міжнародні зв’язки.

Мета: охарактеризувати процес розвитку Київської держави часів Ярослава Мудрого, розкрити суть його внутрішньої та зовнішньої політики;розвивати навички роботи зі схемами,картою; критично мислити, аналізувати, висловлювати власну думку; виховувати почуття патріотизму, зацікавленість історією власного народу.

Тип уроку: комбінований.

Поняття: «міжусобні війни», «Руська правда».

Основні дати: 1019р. – утвердження Ярослава у Києві.

                        1036р. –розгром печенігів.

                        1037р. – будівництво Софійського собору.

                        1051р. – заснування Києво – Печерського монастиря.

                        1051р. – обрання Іларіона –русича митрополитом.

                        1054р. - смерть Ярослава Мудрого.

Обладнання: підручник, портрет Ярослава Мудрого, мультимедійне зображення купюри номіналом дві гривні, Софійського собору, Києво-Печерського монастиря, портрет Іларіона, Анни Ярославни,атлас з історії України для 7 класу, картки з уривками тексту «Руської правди».

Епіграф: «Береться мудрість не із заповітів, а із шукань і помилок гірких».

                                                                                  Ярослав Мудрий.

                                   ( Драма «Ярослав Мудрий» Івана Кочерги.)

                                                           Хід уроку

І. Організаційний момент

ІІ. Актуалізація опорних знань учнів

Метод «Мікрофон»

1)   Яким було становище Русі за часів Володимира Великого?

2)   Які  важливі моменти в історії Київської держави цього часу ви можете назвати?

3)   Дайте власну оцінку заходам Володимира Великого щодо запровадження християнства на Русі.

ІІІ. Мотивація навчально-пізнавальної діяльності учнів

Метод «Мозковий штурм»

Запитання:

1)   Яку тему  ми зараз вивчаємо і який період він охоплює?

2)   Розгадайте шараду

Перша літера – займенник,далі те, що з’являється влітку вранці на траві, тільки я останню букву приберу. А  останній склад слово «любов»,тільки не українською, а англійською. (Ярослав)

                   

3)   Чиє зображення вміщено на двогривневій купюрі?

4)   Чому на звороті зображено собор Святої Софії та «Руську правду» ?

Учитель. Для того щоб дати відповіді на всі питання нам необхідно ознайомитися з періодом історії Київської держави, коли правив Ярослав Мудрий і за якого наша держава досягла великої могутності.

                                                          

Зачитування та обговорення епіграфа уроку.

ІІІ. Повідомлення теми, мети і плану уроку

Працюватимемо за таким планом -  у нас є три творчі групи:

«Історики» - ознайомлять нас з утвердженням на престолі Ярослава та розбудовою Києва;

«Правознавці» - ознайомлять із державною діяльністю князя та збіркою норм руського права – «Руська правда»;

«Дипломати» - ознайомлять із зовнішньою політикою князя та міжнародними зв’язками .

Виступ групи « Історики».

-Князь Володимир Великий мав багато синів ( 12), між якими після його смерті у 1015 р. розпочалася кривава боротьба за престол. У 1015р. Борис, Гліб, Святослав під час цих сутичок загинули. Літописець вважає винуватцем заколоту Святополка, який тоді сидів у Вишгороді. Дізнавшись про смерть батька, він захопив київський престол. Проти Святополка виступив його брат, новгородський князь Ярослав. Перша битва між ними відбулася навесні 1016р. поблизу м. Любеча на Дніпрі. Ярослав переміг і вступив до Києва. Святополк утік до свого тестя , польського короля Болеслава  І Хороброго, і там за його допомогою зібрав велике військо. У 1018 р. Болеслав І захопив Київ. Ярослав повернувся до Новгорода. Київським князем знов став Святополк. Та господарював він не довго, кияни повстали проти окупантів. Болеслав І змушений був повернутися до Польщі. А Святополк, якого відтоді історичні джерела називають Окаянним, звернувся по допомогу до печенігів.

-         Зібравши військо, Ярослав вирушив на Київ. Вирішальна битва відбулася влітку 1019 р. на річці Альті під Переяславом, у ній переміг Ярослав.

У 1023р. проти Ярослава виступив його брат Мстислав, який правив у Тмутараканській землі. Битва між ними відбулася поблизу Чернігова, де переміг Мстислав. Тоді брати уклали мирний договір. Ярослав правив у Києві, а Мстислав – у Чернігові.

Після смерті Мстислава у 1036р., Ярослав, за словами Нестора, став «самодержцем Руської землі».

Робота з поняттями і датами

Таким чином міжусобні війни за київський престол тривали 4 роки.

Робота в зошиті:

Міжусобні війни – війни між окремими людьми за владу в державі.

1019р. – утвердження Ярослава в Києві.

-         Князь Ярослав багато зусиль докладав для зміцнення єдності земель у своїй державі. Продовжував будівництво захисних споруд на кордонах Київської Русі, фортець-залог навколо Києва, так як робив його батько Володимир Великий. Будував нову лінію оборони на південних кордонах Русі. За роки правління Ярослава територія міста Києва зросла у 7 разів. Київ став торговим центром не тільки Київської Русі, а й Східної Європи. У місті було 8 ринків. Князь Ярослав карбував власні гроші. За його наказом було збудовано Золоті ворота, які стали парадним в’їздом до Києва.

                          

                       

-          На місці кривавої битви з печенігами 1036 році розпочав будівництво Софійського собору, подібного якому не було в жодній країні від Сходу до Заходу.

                      

-         При Софійському соборі було відкрито першу бібліотеку, яка згодом стала центром літописання. Збудував дуже багато церков, у самому Києві їх було понад 40. У 1039 р. було засновано у Києві митрополію. Щоб досягти церковної самостійності за розпорядженням князя у 1051р. митрополитом «Київським і всія Русі» вперше обирається русич Іларіон.

                                     

-         Саме того ж таки 1051року на схилах Дніпра засновується відомий в усьому світі Києво-Печерський монастир.

                     

 За сприяння розвитку освіти,писемності,архітектури Ярослава й прозвали Мудрим.

Робота в зошиті (запис виділених дат )

Виступ групи «Правознавці»

-         За часів правління Ярослава був складений звід писаного давньоруського права «Руська правда».

                            

-          Це був перший правовий документ, який регулював відносини в державі. Він закріпив основні юридичні норми ранньофеодальної епохи на цілі століття, став взірцем, основою для всіх розпоряджень.

-         До збірника входило 18 статей, у яких зазначалося, як карати за ті чи інші проступки. «Руська правда» обмежила застосування кровної помсти та понівечення, замінюючи їх штрафами. Вони залежали від соціального стану потерпілого. Штрафи сплачували на користь скривдженого і в казну князя . Судив зазвичай сам князь або його довірені особи. Норми «Руської правди» застосовувалися і після розпаду Київської Русі, хоча й були надто суворими.

-         У вас на партах є уривки тексту «Руська правда», ознайомтеся з ними.

«Руська правда».

Ст.1. Якщо людина вб’є людину, мстити може брат за брата,або син, або племінник з боку матері.

Ст.11. За вбивство кожного служителя, кухаря та конюха платиться 40 гривень.

Ст.13. За простого служителя – 5 гривень.

Ст..14. За вбивство ремісника  - 12 гривень.

Ст. 15. За смерда і холопа – 5 гривень.

Проблемне питання: чи хотіли б ви жити за законами «Руської правди»?

Відповіді учнів.

Робота з поняттями

«Руська правда» - збірка норм руського права.

Виступ групи «Дипломати»

-          У міжнародних відносинах князь віддавав перевагу не воєнним діям, а укладанню взаємовигідних угод. Наприкінці 40-х років ХІ ст. встановив дружні відносини з Францією, Угорщиною,  Німеччиною,Норвегією, Швецією, Англією. Яскравим свідченням міжнародного визнання Русі було прагнення європейських монархів налагодити династичні шлюбні зв’язки з родиною Ярослава Мудрого. У середньовіччі саме династичні шлюби слугували надійним способом скріплення союзу між державами. Невипадково сучасники називали Ярослава «тестем Європи».

Робота з таблицею

Династичні      зв’язки        Ярослава            Мудрого

                                                                       ↓

Дочка Єлизавета	Королева Норвегії, Данії
Дочка Анастасія	Королева Угорщини
Дочка Анна	Королева Франції
Троє синів	Зяті німецьких вельмож

Дочка  Ярослава – Анна Ярославна.

                                              

    У 1036р. на околицях Києва князь вщент розгромив печенігів, котрі відтоді вже не загрожували Русі Україні.  Напружено складалися відносини Ярослава з Візантією, які в 1043р. вилились у невдалу для Русі війну. Ярослав пішов на укладення угоди, яка передбачала відшкодування візантійською стороною збитків руським купцям у Константинополі й руському монастирю на Афоні.

Загалом зовнішня політика Ярослава відзначалася послідовністю і миролюбністю; вона сприяла зміцненню міжнародного становища держави, зростанню її авторитету.

Робота з атласом

-         Відкрийте історичні атласи і порівняйте територію Київської Русі в момент заснування і в період правління Ярослава Мудрого.

-         Як змінилася площа земель Київської держави?

-         Завдяки чому збільшилась територія ?

І⋁. Узагальнення і систематизація знань одержаних на уроці

Вчитель : - 76 років прожив князь. Ранок 20 лютого 1054 року на Русі вже починався без нього. Перед смертю князь залишив своїм синам заповіт.

«Осе  одходжу зі світу сього. А ви, сини мої, майте межи собою любов, бо ви брати від одного отця й однієї матері. Якщо ж будете в ненависті жити, у роздорах сварячись, то й самі погибнете. І землю отців своїх і дідів погубите. Що її надбали вони великим трудом. Тож слухайтеся ж брат брата,пробувайте мирно».

-         Подумайте, якими заповідями Ярослава Мудрого може скористатися сучасне покоління?

-         На основі таблиці узагальнюємо вивчене.

Ярослав Мудрий 1019 – 1054р.р.

 

Особливості           політики               князя

                                                                    ↓

Внутрішня

·        Розширив кордони держави. ·        Зміцнив державні кордони шляхом будівництва оборонних споруд з укріпленими фортецями; здобув перемогу над печенігами. ·        Продовжив адміністративну реформу (призначив намісників у волостях). ·        Упорядкував законодавство – створив перший писаний звід законів Київської Русі – «Руську правду». ·        Зміцнив позиції православної церкви. Сприяв заснуванню Київської митрополії. ·        Розбудовував міста. Сприяв розвитку давньоруської культури. ·        Будував храми. ·        Створив першу бібліотеку.                                                         Зовнішня

·        «Сімейна дипломатія». ·        Русько-візантійська угода. ·        Зростання міжнародного престижу Київської держави.

Вчитель : - Чи правильним буде твердження, що за часів правління Ярослава Мудрого Київська держава досягла найбільшого розквіту?

Відповіді учнів.

Вчитель: - Дійсно за Ярослава Мудрого Київська держава досягла апогею свого розвитку. Ми, як його нащадки можемо пишатися ним. У 2008р. Україна серед багатьох історичних постатей різних часів  у проекті «Великі українці» обрала на перше місце Ярослава Мудрого. За мудрість, честь і славу цієї особи в Україні створена державна нагорода «Орден Ярослава Мудрого», для нагородження громадян за визначні заслуги перед Україною в галузі державного будівництва, розвитку економіки,науки,освіти, культури, мистецтва, охорони здоров’я, за благодійницьку, гуманістичну та громадську діяльність. Ці факти свідчать про те, що українці не забувають, а шанують діяльність князя Ярослава Мудрого.

⋁. Підсумок уроку

Запитання

1)   Що найбільше запам’яталося вам з уроку?

2)   Чим вразила постать князя?

3)   У чому полягає важливість вивчення цієї теми для нас, українців, сьогодні?

⋁І.  Завдання додому

1.     Опрацювати відповідний параграф підручника

Засвоїти нові поняття