Блог вчителя історії та педагога - організатора Мачеброди Наталії

Звідки взялися юліанський, григоріанський календарі? Вони пов’язані з історичними особами, які відіграли важливу роль для сучасного обрахунку часу. Отже, спосіб поділу року, якого в цивільному житті сьогодні дотримується практично увесь світ, був запроваджений у другій половині першого століття до нашої ери римським імператором Юлієм Цезарем. Бажаючи, щоб певні астрономічні події, як от рівнодення, припадали того самого дня у році, імператор постановив узгодити тривалість року із сонячним календарем та доручив олександрійським астрономам приготувати відповідний календар. Згідно з тогочасними обрахунками, земля робила повний оберт навколо сонця за 365 та чверть дня. Ці четвертинки враховувалися таким чином, що кожні чотири роки додавався один день у лютому, і такий рік названо високосним. Але згадані обчислення не були точними. Земля обертається навколо сонця не за 365 днів і шість годин, а за цю ж кількість днів та 5 годин, 48 хвилин та 46 секунд. Цих 11 хвилин і 14 секунд різниці

Київська держава Ярослава Мудрого. « Руська правда». Міжнародні зв’язки . Мета: охарактеризувати процес розвитку Київської держави часів Ярослава Мудрого, розкрити суть його внутрішньої та зовнішньої політики;розвивати навички роботи зі схемами,картою; критично мислити, аналізувати, висловлювати власну думку; виховувати почуття патріотизму, зацікавленість історією власного народу. Тип уроку: комбінований. Поняття: «міжусобні війни», «Руська правда». Основні дати: 1019р. – утвердження Ярослава у Києві.                         1036р. –розгром печенігів.                         1037р. – будівництво Софійського собору.                         1051р. – заснування Києво – Печерського монастиря.                         1051р. – обрання Іларіона –русича митрополитом.                         1054р. - смерть Ярослава Мудрого. Обладнання: підручник, портрет Ярослава Мудрого, мультимедійне зображення купюри номіналом дві гривні, Софійського собору, Києво-Печерського мон