Технологія розвитку критичного мислення у процесі вивчення шкільного курсу історії

Наприкінці ХХ ст.. така якість людського мислення, як критичність, набула особливого значення. З одного боку , це викликано переходом постіндустріального суспільства в інформаційну фазу, яка у свою чергу, пов’язана  зі стрімким накопиченням  різноманітної інформації та тією особливою роллю, яку вона почала відігравати у різних галузях людського життя, висунувши на передній план уміння переробляти й аналізувати інформацію, ставлячись до неї критично.  

Під мисленням у психологічній науці розуміється процес опосередкованого й узагальненого відображення людиною предметів об’єктивної дійсності в їх істотних зв’язках і відношеннях. Його  значення в житті людини полягає в тому, що воно дає можливість наукового пізнання світу, передбачення й прогнозування розвитку подій, практичного опанування  закономірностей дійсності.   

Мислення кожної людини розвивається й формується в процесі її власної активної пізнавальної діяльності й залежить від загального рівня пізнання, якого досягло суспільство на даному етапі свого розвитку, характеру та умов пізнання, психічних особливостей самої людини. Тому мислення різних людей підлягає загальним психологічним закономірностям і водночас характеризується індивідуальними особливостями. Найістотнішими індивідуальними особливостями мислення є самостійність, критичність, гнучкість , глибина, широта, послідовність і швидкість.

Критичне мислення – це складний процес пізнання, що розпочинається зі збирання інформації, її аналізу та синтезу, порівняння, інтерпретації й вироблення адекватних практичних дій. Технологія критичного мислення повністю співзвучна з інноваційним навчанням. Вона заснована на творчій співпраці учителя і учня і орієнтована  на розвиток у дітей аналітичного підходу до будь-якого навчального матеріалу. Технологія розрахована на постановку проблем і пошук оптимальних шляхів їх розв’язання. Критичність мислення виявляється в здатності людини не піддаватися впливу чужих думок, об’єктивно оцінювати позитивні та негативні аспекти явища або факту, виявляти цінне й помилкове в них. Людина з критичним розумом здатна вимогливо оцінювати свої думки, ретельно перевіряти рішення, зважувати всі аргументи «за» і «проти», виявляючи тим самим самокритичне ставлення до своїх дій.

Впровадження методів критичного мислення у процес вивчення історії допоможе педагогу активізувати пізнавальну діяльність учнів. Вони значно ефективніше опановують основні  історичні знання, вміння і навички. Адже здатність критично опрацьовувати та практично використовувати здобуту інформацію визначає високий рівень учнівських компетенцій.

Застосування методів критичного мислення на уроках передбачає певну послідовність дій з боку вчителя : поступово – від простого до складного – краще менше, та краще – не виходить? – почніть спочатку.

Пропоновані нижче інноваційні методи критичного мислення впорядковані за принципом зростання складності. Крім опису алгоритму організації та проведення  наводяться орієнтовні приклади їх використання на уроках історії. Варто зазначити, що реалізація методів не вимагає спеціальної підготовки класних приміщень та особливого наочного забезпечення.

Розпізнавання інформації  

Метод навчить учнів розрізняти факти та погляди ( точки зору).

Учитель пропонує школярам низку речень. Користуючись скороченнями «ф» - факт і «п» - погляд (точка зору), вони повинні позначати, у яких із наведених речень подано факти, а які висвітлюють певні погляди.

Приклад

Тема.        Історія Давнього Риму.

Завдання учням

Поставте позначки «ф» (факт) чи «п» (погляд).

·         Диктатори ніколи не бувають щасливими людьми.

·         Юлій Цезар написав книжку про війни в Галлії .

·         Цивілізація Давнього Риму перебувала на вищому рівні розвитку суспільства , ніж сучасна.

·         Латиною «сім’я» перекладається як фамілія.

·         Повстання Спартака – найбільший виступ рабів – гладіаторів періоду Римської  республіки.

·         Безперервні війни Риму підвищували авторитет полководців.

Пошук логічних зв’язків

Метод допомагає дітям засвоїти елементи  логічного мислення.

Учням пропонується невеликий текст, що містить історичну інформацію, і до нього висновоки-підсумки, серед яких є як логічні, так і помилкові. Школярі визначають, які з них правильні, а які хибні, користуючись скороченнями (п) та (х).

Приклад

Тема.    Італія в другій половині ХХ – на початку ХХІ ст.

Період 50 – х років ХХ ст. В Італії характеризується бурхливим економічним розвитком, так званим « економічним дивом». Політика уряду  сприяла встановленню в країні повної свободи ринкової торгівлі, розвитку конкуренції й зміцненню приватного підприємництва. У подальшому Італія заохочує іноземні інвестиції, активно підтримує нові галузі промисловості, проводить аграрну реформу, осучаснює інфраструктуру туризму.

Система здійснених заходів забезпечила дивовижні результати :

·         Середньорічний приріст промислової продукції складав 10 %;    (п)

·         Скорочення сільського господарського виробництва сягнуло близько 60 % ; (х)

·         За  1950 -  1963 рр. обсяг промислового виробництва зріс у 3 рази ( переробки нафти і газу – у 28 , виробництво пластмас – у 10 разів) ; (п)

·         Виникла інфляція, стало можливим існування « чорного ринку»; (х)

·         Італія перетворилася на високорозвинену європейську державу; (п)

Пошук аналогій

Метод ефективний під час роботи з поняттями та термінами.

Учитель називає певне поняття, а учням необхідно знайти аналогічне серед раніше вивчених і обґрунтувати свій варіант відповіді.

Приклад

Орієнтовні аналогії

Індустріальне суспільство  -  аграрне суспільство.

Друга світова війна   -  Перша світова війна .

Перебудова  - реконструкція  -  реставрація.

ООН -   Ліга націй.

«Перекладач»

Метод доцільно застосовувати для кращого засвоєння понять чи термінів. Учитель називає учням поняття або термін і пояснює його значення. Діти повинні «перекласти» почуту фразу з наукової мови на загальновживану. Усі бажаючі висловлюють різні варіанти. Найцікавіші, найбільш чіткі й лаконічні речення записують у спеціальний розмовник.

Приклад

Орієнтовні зразки понять і термінів , їх перекладів .

Колективізація – об’єднання індивідуальних селянських господарств у спілку, що спирається на колективну власність на засоби виробництва. ( Універсальний словник-енциклопедія, 1999. Далі  -   УСЕ).

Колективізація – створення колективних господарств шляхом об’єднання самостійних селянських. Здійснювалася насильницькими методами (переклад).

Націоналізація – перехід до держави прав власності на землю і капітал на підставі окремого правового акта з відшкодуванням або без компенсації (УСЕ).

Націоналізація – перехід у державну власність приватних об’єктів («переклад»).

Націоналізм – позиція та ідеологія, які надають особливого значення приналежності до нації та ставлять національні інтереси понад інтереси індивідуальних суспільних груп (УСЕ).

Націоналізм – патріотизм, повага до своєї нації, її історичного минулого і сьогодення, матеріальних та духовних цінностей («переклад»).

Метод Ривіна (читання або вивчення тексту абзацами)

Метод  допомагає формувати уміння сприймати і опрацьовувати нову інформацію.

Абзац – частина тексту до 12 рядків, яка має закінчену думку і зміст якої можна передати одним реченням (до10 слів).

Використання методу Ривіна передбачає :

·         уважне прочитання тексту;

·         виокремлення нових слів і словосполучень;

·         з’ясування значень виокремлених слів і словосполучень;

·         складання речень з виокремленими словами і словосполученнями;

·         виділення ключового слова або словосполучення; складання речення з ключовим словом чи словосполученням для передачі основної ідеї тексту;

·         обговорення та запис у зошити кращого із запропонованих речень;

·         підбір запитань до тексту.

Приклад

Тема .    Війни наполеонівської Франції.

Наполеонівські війни – війни Франції в період консульства (1799 – 1804) та імперії (1804 – 1815). Війни ці велися в інтересах нової військової та цивільної аристократії Франції та мали  загарбницький характер. Метою їх було захоплення територій та джерел сировини, розширення ринку збуту для французьких товарів. З наполеонівськими війнами, при всій їх агресивності, примхливо поєднувались і елементи прогресивного. Війни розчищали шлях для демократичного розвитку європейських країн…

Ключове     словосполучення: наполеонівські війни.

Речення , що передає основну ідею тексту : Наполеонівські війни – війни Франції в період консульства та імперії, що мали загарбницький характер і суперечливе значення для історичного розвитку.

Запитання до  тексту:

·         визначте поняття «наполеонівські війни».

·         Який характер мали наполеонівські війни?

·         У чому ви бачите негативне значення наполеонівських війн?

·         Яка позитивна роль наполеонівських війн в історичному розвитку окремих країн Європи?

Щоденник     подвійних      нотаток

Метод доцільно використовувати під час опрацювання письмової історичної інформації.

Сторінка учнівського зошита ділиться на дві колонки. Зліва школярі записують уривок тексту, що їх вразив, зацікавив або заінтригував, а справа -  свій коментар.

Приклад

Тема.   Національно-визвольна війна українського народу проти Речі Посполитої середини 17 ст.

Текст

Коментар учня

Тутешні селяни заслуговують на співчуття. Вони мусять працювати власноруч і зі своїми кіньми три дні на тиждень на користь свого пана, а також сплачувати певну кількість хліба, багато каплунів, гусей і курей перед Великоднем, Трійцею та Різдвом. Крім того повинні возити дрова для потреб свого пана та виконувати тисячі різних повинностей, не кажучи про гроші, яких пани від них вимагають … але це ще не найважливіше, оскільки пани мають необмежену владу не тільки над їхнім майном, а й над їхнім життям ; ось яка велика свобода польської шляхти, яка живе наче в раю,а селяни – ніби перебувають у чистилищі .

·         Гійом Лавассер де Боплан «Опис України». ·         Характеристика соціально-економічного становища українського селянства у середині 17 століття. ·         Визначення однієї з причин війни 1648 – 1657 рр. ·         Що означає слово «каплуни»? І т.п.

Інтерактивне конспектування

Метод навчає критично опрацьовувати та осмислювати письмовий навчальний матеріал; може використовуватись на різних етапах уроку.

Учитель пропонує учням     для опрацювання письмову інформацію. В ході читання вони роблять олівцем умовні позначки на полях статті (документа, уривка тексту). На перших порах використовується невелика кількість позначок. Наприклад, * - інформація відома; ! – інформація важлива (необхідна для запам’ятовування); ? – інформація потребує уточнення, доповнення, додаткового опрацювання.

Приклад

Тема.     Культурне і духовне життя в Україні в роки непу.

Текст інформації	Умовні позначки
Активну роль в національно-культурному розвитку відіграла Українська автокефальна православна церква на чолі з митрополитом В. Липківським	*
У 1924 р. вона налічувала 30 єпископів і тисячі священників, 1100 парафій.	?
1926 р. радянський уряд розпочав наступ на церкву. Було розпущено Всеукраїнську Церковну Раду, тричі заарештовували В. Липківського. Загинув 1937 р. Така сама доля  спіткала і його наступника, митрополита Миколу Борецького. 1930 р. його заарештували й відправили на заслання.	!                                                                                           ?
1930 р. остаточно розгромили УАПЦ, знищили значну кількість духовенства.	! ?

Кероване читання (читання з передбаченням)

Метод стимулює розвиток критичного мислення, творчої уяви, виступає пропедевтичним щодо пояснення нового матеріалу.

Учитель заздалегідь ділить текст історичної інформації на окремі змістові частини і готує до кожної запитання про подальший перебіг сюжету. Він зачитує текст, а школярі уважно слухають, намагаючись не пропустити жодної деталі. Під час загального обговорення пропонуються найрізноманітніші варіанти наступного розгортання подій.

Приклад

Тема.   Українська революція.

7 листопада 1917р. на засіданні Малої Ради М. Грушевський проголосив текст ІІІ Універсалу. Документ скасував право власності на землю поміщицьких та інших нетрудових господарств. Земля визнавалася власністю усього трудового народу, що має перейти до нього без викупу.

Завдання учням : проаналізувати тогочасну суспільно-політичну ситуацію в Україні, спробуйте спрогнозувати подальший перебіг подій щодо земельного питання.

Низка слів наперед 

Метод допомагає активізувати пізнавальну діяльність учнів, застосовується перед опрацюванням історичної інформації.

Педагог називає школярам вирази або дає короткий перелік слів із наукового чи науково-популярного тексту. Вони висловлюють припущення, де і яким чином ці слова можуть бути використані у змісті навчальної теми.

Приклад

Тема.     Світ на межі тисячоліть.

Орієнтовний перелік слів та словосполучень : глобальні проблеми, демографічний вибух, екологія, зброя масового знищення, природні ресурси, бідність, альтернативні джерела енергії, дискримінація, міжнародний тероризм, інформаційне суспільство …

Складання розповіді

Метод  навчає класифікувати , виокремлювати характерні ознаки.

Учитель записує на дошці чи ватмані низку історичних категорій : понять, термінів, прізвищ, дат, історико-географічних назв. При цьому в перелік закладають і слова, що не стосуються обраної теми. Використовуючи задані змістові одиниці, учні мають написати невелике оповідання про конкретну подію, явище, процес.

Приклад

Тема.     Облаштування повоєнного світу.

Історичні  категорії :Рапалло, Німеччина, РРФСР, 1922 р. , Далекий Схід, договір, Празька конференція, дипломатичні відносини, торгово-економічні зв’язки.

Орієнтовне оповідання.   Відчувши себе зайвими у повоєнному світі, РРФСР та Німеччина в містечку Рапалло  16 квітня 1922 року уклали сепаратний договір про відновлення дипломатичних відносин, взаємну відмову від претензій н, встановлення торгово-економічних зв’язків.

Метод рольової діяльності 

Метод доцільно використовувати для  опрацювання писемних історичних джерел.

Педагог пропонує дітям текст історичного документа, вони читають його з позицій певної людини (науковця-історика, художника, літератора, інтелігента, селянина, робітника).в ході колективного обговорення здійснюється аналіз матеріалу та процесу виконання завдання.

Приклад

Тема.      Україна у Другій світовій війні.

Оголошення комендантом м. Києва про розстріл 300 киян 2 листопада 1941 р. :           «Випадки підпалів та саботажу, що поширюються у місті Києві, змушують мене вжити рішучих заходів.

Через те сьогодні розстріляно 300 мешканців Києва. За кожен новий випадок підпалів або саботажу буде розстрілюватись значно більша кількість жителів Києва. Кожен мешканець зобов’язаний про будь-який випадок негайно повідомляти німецькій поліції

Я буду за будь-яку ціну і всіма засобами підтримувати порядок та спокій в Києві».

(Хрестоматія з історії України. – К. :Освіта, 1988. –С. 157)

Завдання   учням

·         Прочитайте оголошення з позицій історика ( пересічного киянина,  літератора).

·         Зробіть висновок про характер фашистського окупаційного режиму на території України.

Порушена послідовність

Учні з низки фактів , подій, явищ обирають правильні, складаючи їх у заздалегідь визначену послідовність.

Приклад

Тема.     Міжнародні відносини в другій половині ХХст.

Завдання учням

Виберіть з-поміж наведених війни і збройні конфлікти, що відбувались у 70-ті рр.. ХХ ст.. Визначте їх послідовність.

·         Війна між Іраном та Іраком.

·         «Жовтнева війна» між арабськими країнами й Ізраїлем.

·         Індо-пакистанський конфлікт через Бенгалію .

·         Операція «Буря в пустелі».

·         Збройний конфлікт між В’єтнамом і Камбоджею.

·         Квітневий переворот в Афганістані.

«Коротше – ще коротше»   

Метод навчає лаконічно висловлювати свою думку, дає можливість ефективно опрацьовувати матеріал підручника.

Учитель пропонує учням прочитати чи прослухати цілісний уривок історичної інформації. Після цього вони повинні спробувати висловити свою думку уривка одним реченням, а потім – одним словом.

Приклад

Тема.     Соціально-економічний розвиток країн Європи та Америки наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст..

Текст

Остання третина ХІХ – початок ХХст. Характеризувалися подальшим розвитком у провідних країнах світу модерного суспільства, яке в цей період переживало епоху індустріалізації – створення великої машинної індустрії, що виготовляє машини та обладнання і є базою для подальшого розвитку промисловості. За цей період промислове виробництво виросло майже втричі. Особливо швидко розвивалася важка промисловість.

Речення .                                    кінець ХІХ-початок ХХ ст.. характеризується утвердженням індустріального суспільства у провідних країнах світу.

Слово – індустріалізація (модернізація).

Побудова повідомлень за алгоритмом

Метод навчає логічно мислити, структурувати матеріал і може застосовуватись для підбиття підсумків, узагальнення.

Учитель подає учням алгоритм, за яким ті готують усне чи письмове повідомлення. Алгоритми пропонуються різні, наприклад :»причина – подія – наслідок», «навіщо?- хто? –що? –коли?», «причини – політичні, економічні», «наслідки - позитивні, негативні» та ін..

Приклад

Тема.    Радянізація західних земель України.

Повідомлення за алгоритмом: державне будівництво – промисловість і фінанси – сільське господарство – соціальна сфера.

Радянська влада на західноукраїнських землях здійснювала «нововведення» у русі сталінської політики будівництва соціалізму. «Реформувались» усі життєво важливі галузі.

1.       Державне будівництво :

·         Проведення виборів до рад;

·         Ліквідація старого адміністративного апарату;

2.         Промисловість і фінанси:

·         Націоналізація промислових підприємств та банківських установ;

·         Створення робітничих комітетів;

·         Упровадження 8 – годинного робочого дня.

3.      Сільське господарство:

·         Конфіскація поміщицьких і монастирських земель та майна, розподіл їх між малоземельними та безземельними селянськими господарствами;

·         Створення селянських комітетів;

·         Організація колгоспів і радгоспів.

4.      Соціальна сфера :

·         Зміцнення системи охорони здоров’я;

·         Запровадження нової освітньої політики, ліквідація неписьменності;

·         Створення системи соціального забезпечення.

П’ятихвилинне    есе

Метод використовується як підсумок уроку, щоб школярі упорядкували свої думки, а педагог спланував наступне заняття.

Есе – науково-популярний твір, написаний з метою розкрити якесь поняття чи погляд, трактування теми; дослідницька праця.

Учитель ставить перед учнями два запитання.

1.      Написати невеличке есе, присвячене факту, події, явищу, поняттю, терміну, що вивчалися в контексті теми.

2.      Письмово поставити одне запитання до опрацьованої теми.

Приклад

Тема.  Культура Київської Русі.

Есе

Мозаїка – зображення з різнокольорових камінців чи шматочків кольорового непрозорого скла. Мозаїчні панно Софії Київської набрані зі смальти 177 кольорових відтінків. Вражає зображення Богородиці – Оранти. Техніка мозаїки – вагоме культурне надбання давньоруської держави.

Пошук     помилок

Метод застосовується під час повторення і закріплення вивченого матеріалу. Учитель заздалегідь готує аркуші з текстом 1 (без помилок) із теми, що досліджується, і стільки ж аркушів з аналогічним текстом 2 , де умисно зроблені помилки. Учням роздають текст 1 . Вони протягом 10 хвилин уважно вивчають його зміст. Потім текст 1 вилучають і замінюють текстом 2, у якому школярі мають знайти допущені помилки.

Приклад

Тема.     Україна незалежна.

Текст  1

Після провалу спроби перевороту в Москві 19 – 21 серпня 1991р. позачергова сесія Верховної Ради УРСР 24 серпня 1991 р. прийняла постанову: «Проголосити з 24 серпня 1991 р. Україну  незалежною демократичною державою». Вона затвердила Акт проголошення незалежності України. У постанові вирішено провести 1 грудня 1991 р. всеукраїнський референдум на підтвердження прийняття Акта. З 84,18 % громадян, які прийшли на виборчі дільниці, незалежність України підтримали 90,32% (навіть у Криму проголосувало 67,5% громадян і 54,1% з них підтримали ідею незалежності України). Внаслідок волевиявлення народу народилась самостійна держава Україна.

Текст   2

Після перемоги  перевороту в Москві 21 – 24 серпня 1991 р. позачергова сесія Верховної Ради УРСР 24 серпня 1991 р. прийняла постанову : «Проголосити з 25 серпня 1991 р. Україну незалежною демократичною державою». Вона затвердила Акт проголошення відновлення незалежності України. У постанові вирішено провести 12 грудня 1991 р. всеукраїнський референдум на підтвердження прийняття Акта. З 34,18% громадян, які прийшли на дільниці , незалежність України підтримали 60,32% (навіть у Криму проголосувало 67,5% громадян, і 54,1% з них підтримали ідею незалежності України). Внаслідок волевиявлення народу народилась самостійна незалежна держава Україна.

Гронування (асоціативний кущ)

Метод можна використовувати для підбиття підсумків вивченої теми чи розділу. Він будується на  утворенні цілої низки асоціацій.

Учитель посередині аркуша паперу чи на  дошці записує історичну категорію – факт, подію, поняття, термін, постать,назву історико-географічного об’єкта. Учні пропонують асоціації з обраною темою – слова або фрази. У свою чергу ,  ці  слова і фрази можуть поповнюватися новими асоціаціями, утворюючи своєрідне гроно. Коли всі ідеї записані на папері (дошці), встановлюються можливі зв’язки між окремими елементами. Використовуючи утворені асоціативні грона, школярі мають скласти речення або написати твір – мініатюру.

Для ефективного проведення гранування педагог повинен :

·         Обрати цікаву для учнів тему і змоделювати зразок для класу.

·         Запропонувати іншу тему, коли виявиться, що школярі недостатньо володіють матеріалом або він їх не зацікавив.

·         Обговорити результати роботи всім класом з мотивацією кожної дії.

Приклад

Тема .    Громадянська війна у США (1861 – 1865).

Асоціації з обраною темою: конституція, плантаційне господарство, рабство, фермерське господарство, конфлікт, реконструкція.

Орієнтовні можливі зв’язки між запропонованими словами та словосполученнями : демократична конституція; плантаційне господарство – рабство; громадянська війна – реконструкція.

Речення або цитата з використанням утвореного грона.  «Усі молитви про свободу, спрямовані до Бога Америкою, будуть блюзнірством, доки не буде знищено невільництво» (Джон Дей) .

Розумова картографія (мережа думок)

Метод допомагає зосередити думки на одній темі, розвиває вміння структурувати матеріал і може використовуватись на вступних чи підсумкових уроках (етапах уроків).

Учитель пропонує тему для обговорення. Учні (колективно чи індивідуально) повинні розбити її на логічно взаємопов’язані  підтеми. Шляхом розкриття кожної підтеми створюється загальна характеристика обрано проблеми.

Приклад

Тема.   Київська Русь за часів Володимира Великого.

·         Розкрийте значення постаті князя Володимира Великого для утвердження могутності Київської Русі.

·         Назвіть головні аспекти його життя і діяльності.